Время в зеркале науки
Червень 2
 
Мудріший за все - час,
бо він розкриває все
 
Фалес 

Вільгельм Дільтей (1833 - 1911 рр.)


Тут поряд із категорією дійсності, що відкривається нам у сучасному, виникає категорія можливості. Ми відчуваємо себе володарями нескінченних можливостей. Таким чином, переживання часу у всіх його напрямках визначає зміст нашого життя
 
Вільгельм Дільтей. Виникнення герменевтики.
 
Дільтей тематизував проблему єдності часу як розуміння у контексті культурно-історичного буття людини. Він відрізняє справжній час від абстрактного, з яким має справу природознавство: абстрактний час має тільки кількісні характеристики, тоді як історично-живий – якісні. Так, час постає як реальність не просто психічна, а швидше історична. Час виступає як квазісубстанція культурно-історичної реальності.  У розумінні Дільтея, один з вимірів часу – майбутнє – може існувати лише для людини, яка володіє не тільки пам’яттю, а й діє відповідно до очікувань, бажань, надій, мети. Тому час плине не тільки об’єктивно всередині нас, але й завдяки нам. Це специфічно людський час, характеристики якого обумовленні специфічно людським способом життя, який є історичним. З цієї точки зору неможливо розглядати свідомість як таку, всередині якої плинуть потоком переживання. Навпаки, свідомість сама активно бере участь у створенні цього потоку. А споглядати себе людина може не безпосередньо, а тільки шляхом споглядання іншого. Внутрішній досвід не може дати достатніх можливостей усвідомити власну індивідуальність. Тільки у порівнянні себе самої з іншими людина забуває досвід щодо індивідуального в собі, усвідомлюючи насамперед те, що відрізняє її від іншого.
 
 
Про час у В.Дільтея ви можете прочитати:
 
Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / [С. Л. Удовік (ред.), В. В. Лях (упоряд.), В. С. Пазенок (упоряд.)]. / Вільгельм Дільтей. – К. : Ваклер, 1996.