У процесі вирішення проблеми часу Аскольдов був зацікавлений у віднайдені «мостів» між фізичним та філософським знанням про час. Дослідник вважав, що уявлення про онтологічний час потрібно співвідносити з уявленням про зміну, а уявлення про фізичний час – про рух. Зміна є сутністю часу, що ускладнена лише різними подробицями та обставинами, які відповідають на питання, як ці зміни здійснюються. Фізичний же час є рухом, що рухом вимірюється. Таким чином, принципова відмінність фізичного та філософського поняття часу обумовлена тим, що у фізичному підході час зіставляється з простором. Але подібне зіставлення втрачає сенс у філософському підході, оскільки в ньому найголовнішу роль відіграє зіставлення тих чи інших категорій з категорією буття. Відповідно, час і є самим цим буттям. З іншого боку, простір та протяжність не є ані самим буттям, ані його властивістю, а тільки зовнішнім відображенням певного виду буття (чуттєвої матерії) у свідомості.

 

 

Про час у С.Аскольдова ви можете прочитати: