Пригожин, досліджуючи неорганічний світ, замість часової координати Ньютона вводить оператор «Т», який він розуміє як історичний час, внутрішній вік системи, що виражає незворотну спрямованість та істотну відмінність між минулим та майбутнім. Дослідник розглядає час як «ключ до розуміння природи», що відкриває нові горизонти для пізнання часу. Природознавство, на думку Пригожина, на відміну від історії, не може обмежитись лише аналізом минулих подій та явищ. У передбаченні майбутніх подій ми можемо керуватися лише досвідом, який пов’язаний з минулим та теперішнім. Цілісність опису чи то світу, чи то історії, явища або суб’єкта потребує створення єдиної картини минулого та теперішнього. Якщо у теперішньому існує минуле та майбутнє, немає жодної принципової онтологічної різниці між часами – теперішнім, минулим, майбутнім.

 

 

Про час у І.Пригожина ви можете прочитати: