Деміург замислив створити певну рухливу подобу вічності; створюючи небо,
він разом з ним створює для вічності, що є у єдиному, одвічний образ, який
рухається від числа до числа, який ми назвали часом
Платон. Твори в 3-х томах
У Платона ми
зустрічаємо першу в історії
спробу створити розгорнуту концепцію часу. Давньогрецький філософ досліджував
діалектику «єдиного» та «іншого», проблема часу пов’язана з буттям «єдиного»,
оскільки якщо „єдине „належить буттю, то воно належить і часу. Так, серед
головних параметрів часу Платон виокремлював: рух; зв’язок з небом, що є
астральним орієнтиром відліку часу; зв’язок з числом як мірою часу. Відповідно,
з параметрами мають існувати і різновиди часу – минуле та майбутнє, але у
жодному разі вони не належать до вічності, якій
належить лише «є». Поміж тим, «було» та «буде» є віднесеними лише до
виникнення, що постає у часі, бо і те, й інше є рухами. Таким чином, Платон
створив субстанційну, статичну концепцію часу.
Про час у Платона ви можете прочитати:
Платон. Сочинения в 3-х томах. - М., 1972. - Т.3.