У різні часи живуть
різні спільноти (племена, міста, професійні та вікові групи, класи), різні
організації забезпечують специфічні часові рамки для своїх членів, а кожному
типу людської діяльності (політичної, економічної, релігійної) відповідає
власна часова матриця
Еміль Дюркгейм. Про поділ суспільної праці.
Для
Дюркгейма час – це «соціальний
факт» або «колективне уявлення», еманація колективного досвіду та соціальної
організації суспільства. Та як таке, воно соціально конструюється. Тобто всі
члени суспільства мають спільну часову свідомість, час є соціальною категорією
думки, продуктом суспільства. Колективний час є сумою часових процедур, що
разом утворюють культурний ритм даного суспільства. Дюркгейм виокремлював
моральну та символічну основу суспільства, в якій соціальна дія структурується
у часі завдяки формі морального обов’язку. Таким чином, соціальний час має узгоджувати спільні
з моральним порядком позиції. Дана узгодженість має відбуватися у всіх діях:
від рутинних до символічних. Тобто, подібно до інших соціальних фактів, час
забезпечує нормативну регуляцію соціального життя і тим самим впливає на
суспільство, формує своїх власних творців. Як бачимо, тут наявна певна діалектика,
а саме: час відображає ритм колективних дій та одночасно сам регулює такі дії.
Про час у Е.Дюркгейма ви можете прочитати:
Дюркгейм Э. О разделении
общественного труда /
Э. Дюркгейм; [пер. с фр. А. Б. Гофман]. – М.: Канон, 1996.