Гурвіч запропонував типологію, що складається з восьми категорій часу для ілюстрації складної організації часу у сучасному суспільстві: тривалий, оманливий, нестійкий, циклічний, зворотний, мінливий, той, що йде уперед, вибуховий час. Для кожного суспільства характерна власна конфігурація соціальних часів, та вибір одного з них стає важливим аспектом групової ідентифікації та, відповідно, міжгрупової конкуренції й боротьби. Тобто, суспільства характеризуються сумісністю конфліктуючих один з одним часів та, як групи, постійно змагаються за вибір відповідного часу. Гурвіч, як і Дюркгейм, розрізняв «мікросоціальний час», характерний для груп та соціальних спільнот, й «макросоціальний час», що характерний для соціальних систем та інститутів. Дане положення вказує на множинність типів соціального часу, та на властиві різним соціальним класам специфічні рівні часу. Таким чином, Гурвіч намагався створити цілісний підхід до дослідження  реальності в її соціальній тотальності, де її багаторівневі сектори утворюють структуровані ансамблі: групи, класи та глобальні суспільства, у котрих проявляється багатовимірність соціального часу.

 

 

Про час у Ж.Гурвіча ви можете прочитати:

 

Gurvitch G.  The Spectrum of Social Time / G. Gurvitch. – Dordrecht: Reidel, 1964.