Поняття «longue duree» (тривала протяжність) розглядалося Броделем як таке, що відрізняє історію від інших наук, та є притаманним лише історії. «Longue duree» виражає ідею неперервності, єдності, цілісності людської історії. Так, «час світу» продукує сам себе. Розвиток історії та суспільства нерівномірний, у ньому спостерігаються періодичні ритмічні коливання, що визначають ріст та занепад суспільства. Періоди ритмічного коливання розглядалися Броделем як прояв єдиного пульсуючого процесу розвитку світової історії. У результаті чого історичний процес не переривається, але втрачає структуру односпрямованого лінійного процесу. Так, він стає неперервним пульсуючим розвитком, в якому присутня нескінченна багатоманітність, де всі можливості здійснюються одночасно, у той самий час, як на певному етапі актуалізується одна з них. Така послідовність триває нескінченно, постійно відтворюючи накопичені зміни суспільства. Це і є людська історія як протилежність внутрішньому функціонуванню суспільства. Тож будь-який конкретний стан суспільства є лише однією з фаз історичної послідовності, продуктом здійсненої діяльності та передумовою для подальшої діяльності. Аналогічно цьому, будь-яка соціальна подія є у певному сенсі відображенням попередньої історії та початком майбутньої історії, оскільки вона перебуває у потоці соціально-історичного часу. Таким чином, соціальне становлення, що розглядається у вимірі зовнішнього часу або нескінченно триваючого, може бути представлено як «ділення історії».

 

 

Про час у Ф.Броделя ви можете прочитати:

 

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV-XVIII ст. / Ф. Бродель; [пер. з фр. Григорій Філіпчук]. — К.: Основи. – Т. 3 : Час світу. — К. : Основи, 1998. — 631с.