Время в зеркале науки
Грудень 4
 
Мудріший за все - час,
бо він розкриває все
 
Фалес 

Райнгард Козеллек (1923 – 2006 рр.)


Те, що відбулося до, і те, що трапилося потім, формують смисловий горизонт оповіді, але тільки завдяки тій обставині, що історичний досвід усього того, що формує подію, завжди неминуче занурений у процес послідовного розгортання часу
 
Райнгарт Козеллек. Минуле майбутнє.
Про семантику історичного часу.
 
Козеллек на основі категорій теорії історичного часу Ф. Броделя аналізував теоретичні засади минулого. Він виокремив «довго -, середньо - та короткотривалі» часові відрізки, в межах яких відбуваються події і формуються здатні до повторення структури. Під «структурою» вчений розумів тривалість у часі, більшу сталість, зміну протягом довших періодів часу. Якщо події, які  відбуваються та стають надбанням досвіду певних суб’єктів, є короткотривалими у часі, то структури –  надсуб’єктивні та довготривалі. Зміни середньої тривалості, що відбуваються у структурах, набувають емпіричної тривалості лише тоді, коли у часовому вимірі вони не виходять за межі колективної пам’яті покоління. Константні структури та миттєві події є взаємозалежними, але не розчиняються одна в одній, оскільки структури формують умови для перебігу подій, а події дають можливість розпізнати та проаналізувати самі структури – тобто відбувається перехрещення подій та структур. З іншого боку, тривалі чи менш тривалі, проте довгострокові структури є умовою можливих подій. Для того, щоб певна подія могла відбутися у трьохкратному ритмі, необхідне, наприклад: існування форм правління, певний технічний рівень, опанування природних реалій, прозоре становище стосовно певної ситуації тощо - тобто тих структур, які належать до події, вливаються до неї та зумовлюють її.
 
 
 
Про час у Р.Козеллека ви можете прочитати:
 
Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу / Райнгард Козеллек; [пер. з нім. Володимир Швед]. – К.: Дух і літера, 2005.