Час,
звичайно, є одним і тим самим як для якісної зміни, так і для руху, якщо тільки
число їх однакове та відбуваються вони спільно: саме тому рухи є різними та
відбуваються окремо один від одного, а час всюди один і той самий,
оскільки й число для рівних речей всюди
єдине.
Арістотель. Твори: в
4-х т. Т.3.
Аристотель
вперше зіставив категорію часу з
іншими категоріями буття, де кожна означає або сутність, або кількість, або ж
певний стан.
Мислитель підкреслював, що одиничні предмети повністю виявляють свою
сутність, коли вони абсолютно співпадають у трьох значеннях: «що», «у чому» та
«коли» здійснюється.
Категорію часу Аристотель тісно пов’язував із категорією руху, яку розумів достатньо широко – як будь-яку зміну. Він зіставляв час з мірою руху, який
розглядається як «раніше – потім».
Час є невіддільним від руху, але і не
тотожнім йому. Це вбачається у тому, що швидкість руху змінюється та різні
швидкості порівнюються між собою. Аристотель, таким чином, розробив реляційний, динамічний підхід до проблеми часу.
Про час у Аристотеля ви можете прочитати:
Аристотель Сочинения: в 4-х т. Т.3. / Аристотель; [В.Ф. Асмус (ред.)] –. - М.:
Мысль, 1975. – - 550с. – (АН СССР; Институт философии).
Аристотель. Физика. Кн. 4. Гл. Х-IХ.
