Время в зеркале науки
Червень 2
 
Мудріший за все - час,
бо він розкриває все
 
Фалес 

Альфред Шюц (1899-1959 рр.)


Ми можемо сказати, що час світу переживається у досвіді як трансценденція моєї скінченності, і що цей досвід стає основним мотивом життєвих планів
 
А.Шюц, Т.Лукман. Структури життєсвіту.
 
Шюц визначив, що структура часу базується на перетині суб’єктивного часу потоку свідомості або внутрішньої тривалості з ритмікою тіла, як «біологічним часом» взагалі, з порами  року, як світовим часом взагалі, та календарем. Люди живуть в усіх вимірах одночасно. Проте, оскільки немає абсолютної одночасності між подіями в цих вимірах, на людей накладене чекання як неодмінний наслідок цієї неодночасності. Потік свідомості плине далі незалежно від послідовності природних подій, на кінець яких людина змушена чекати. У чеканні ми стикаємось з накладеною на нас структурою часу.  Але на людей накладена не лише неодночасність різних вимірів часу, суб’єктивним корелятом якої є чекання, а й об’єктивна структура одночасності та послідовності, яка лежить за межами впливу людини. Оскільки наші дії відбуваються на перетині суб’єктивного та світового (історичного)  часу, то завдяки даному перетину наше соціальне життя сприймається як інтегрована єдність вимірів часу, яка вбирає в себе не тільки всі індивідуальні часові перспективи, а й є для всіх спільною.
 
 
Про час у А.Шюца ви можете прочитати:
 
Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту / А. Шюц, Т. Лукман; [пер. з нім. Вахтанга Кебуладзе]. – К.: Український Центр духовної культури, 2004.