Время в зеркале науки
Червень 2
 
Мудріший за все - час,
бо він розкриває все
 
Фалес 

Плотін (204-269 рр.)


Час – це життя Душі, яка у процесі руху переходить від одного прояву життя до іншого.
 
Плотін. Енеади.
 
Плотін першим розглянув проблему народження часу через внутрішній акт душі та її прагнення до самостійного існування. Для нього Душа, як реальний початок «іншого», нерозривно пов’язана з часом - „...власне, спочатку вона сама стала часом, який замінив вічність”. Філософ полемізував з Аристотелем та піддавав критиці ототожнення часу з рухом. Наслідуючи Платона, Плотін співставив сутність часу з вічністю та сполучив його з життям Світової душі, в якій всі людські душі знаходяться у єдності. Але за Платоном, час створений Деміургом, тоді як у Плотіна час виникає через "падіння душі з вічності та у зв’язку з її діяльною активністю у пошуку шляхів для виходу назовні того, у що вона потрапила". Відтак, час у Плотіна поставав як рухомий образ вічності.
 
 
Про час у Плотіна ви можете прочитати:
 
Плотин. Эннеады / Плотин ; [пер. с древнегреч., латин. и др.]. — К. : УЦИММ- ПРЕСС, 1996. — 239с.