Георг Зіммель. Проблема історичного часу.

 

Зіммель розвивав вчення про кванти смислу, що мають свої «пороги зменшення»: неможливо нескінченно ділити історичні події на миттєві картини, оскільки зникне сама індивідуальність явища. Та навпаки, підіймаючи одиничні елементи подій з їх описової конкретності, ми дозволяємо їм ущільнюватися, тяжіти до власного центру, відтворюючи тим самим реальне утворення більш високого рівня, поєднуючи їх. Відповідно, неперервність зв’язків елементів зберігається за рахунок інтерполяції, завдяки якій ідея живого неперервного процесу заповнює «порожнини». Таким чином, Зіммель аналізував події, що беруть участь у розвитку соціальних форм, з точки зору історичного підходу. При цьому філософ використовував герменевтичний підхід до часу, в якому присутній саме рефлексивний, але не лінійний чи циклічний погляд на час, в якому минуле та майбутнє діють у теперішньому, що надає їм сенс.

 

 

Про час у Г.Зіммеля ви можете прочитати:

 

Зиммель Г. Проблема исторического времени. // Избранное. В 2-х т. / Г. Зиммель. – М.: Юрист, 1996. – (Лики культуры). – Т.1: Философия культуры. – М.: Юрист, 1996.